Я радуюсь в эти свои шестьдесят три годика,
В отличии от многих, от тех, кто в сорок грустит.
Еще пыхтит труба моего параходика -
Он в очередь на списание еще не стоит.
Тридцать пять лет "Спасибо Вам!" на приеме,
А перевод "спасибо" известен всем -
Ангел Господень работает лучше вдвое,
Слышит молитвы, не зная преград и стен.
Природа, музыка, дети, семья, родные,
И сторочки, в согласии с рифмой немало лет -
Вот мое счастье и тот огонь, что не стынет,
Вот на вопросы, недоумения ответ!
...Вчера жара, а сегодня иду под зонтиком,
Но мир и покой никому у меня не отнять -
Я радуюсь в эти свои шестьдесят три годика,
Ведь главное в жизни - вектор найти, принять.
Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 3050 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
