А вчора я конала на хресті...
Харчали товстопузі святокрадці:
– Яких ще мук завдати?.. Петре, стій!
Відмовилась данину – Злу. Ріж пальці!
Це не абищиця – усі, хто брів на луг, –
Від автохтонів сонних до заброди –
Роздумають віддати в лапи Злу
Своє дитя! Сказала ж принародно!
Вона – правдива…
– Навісна! Це – врок...
Такі на терезах цінують грами...
Тримайтесь від заразної за крок,
Олжі кадіть духмяні фіміами!
Олжу годиться ревно прославлять –
Несосвітенну, пишну...
– Бий футляри!
Нам сліпить очі велич-маєстат –
Ця з малоліття має окуляри!
Цвяхи її тримають – рветься в лет!
Вечері час. Катуймо швидше – горду!..
І піднімали хрест… І альтиметр
Зашкалював... І рвав тонку аорту…
Людці стояли в ряд – у спразі дій.
Висотомір димів. Яріли пики.
В них не знайшлося оцту – і тоді
Хлюпнули хлору на крило індика.
– Та встигнемо... Сконає до сівби!
Хрест угрузав крізь мох у жирну глину.
Кривилися в презирстві сто губищ.
Скорботна мати обіймала сина…
Хват вишпортав чутки – з брудних кишень.
Друг малював на склі душі парсуну,
Ковтав сльозу: «Такі... завжди мішень».
Хреста звалили. Впало Я на струни.
І шепіт пошанівку шарудів
Терновим листям на вінці-короні.
І натовп розтікався...
Ліс рудів...
Летіло Я в жовтогарячі схрони…
Прочитано 11894 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Исповедь подростка - Лариса Попова Великий и Милосердый Творец Неба и земли, ЯВИ нам СВЕТ ЛИЦА Твоего, Отче!
Влеки нас и детей наших к Себе узами любви; привлеки нас к Себе, и мы побежим за Тобою; устреми нас к Себе, и мы будем радоваться и восхищаться Тобою, торжествовать о Тебе; ибо о чудесах и помышлениях Твоих о нас, кто уподобится Тебе, Благословенный? они превышают число (бесконечны).
Благодарим Тебя, Всевышний, что Ты посылаешь дух Богоискания на наши народы, правителей, на наши семьи, на наших детей, на детей Украины. Воистину, ВСЕ дети наши! стань КАЖДОМУ из них Папой; ибо ВСЁ возможно Тебе. Хвала и благодарение Тебе, Отец! Благословен Ты, Папочка, всякого детского сердечка! Слава Тебе. Аллилуйя. Аминь.
